Микола Вороний – український письменник та громадський діяч, який був ініціатором модернізації вітчизняної літератури. Митець активно підхоплював різноманітні художні віяння, наближав українську літературу до визнання європейською культурою. Микола Вороний мав поетичне світовідчуття, тонко розумів прекрасне, щоразу переймався загальнолюдськими проблемами, звеличував вищі життєві цінності. Теми його творів досить різноманітні: сподівання на світле майбутнє («Горе переможеним!»), свободи творчості, любові до Батьківщини («Краю мій рідний!», «За Україну!», «Коли ти любиш рідний край»), висміювання псевдопатріотів («Мерці», «Молодий патріот»). Внесок цього поета у літературу чималий. Микола Вороний одним із перших вводить у поезію урбаністичну тематику, надихається європейською традицією та переймає її. Окрім цього, поезії автора є досить музикальними. Музикальність досягається завдяки використанню різноманітних засобів емоційної фонетики: рефренів, асонансів, алітерацій, анафор та епіфор. Це привернуло увагу до його творчості композиторів, тому М. Вороного вважають зачинателем романсової лірики. Отже, інтереси поета були різними і є всі підстави погодитися з поетовою ж думкою про те, що він «не марно жив». М. Вороний має свій особливий та витончений творчий стиль.
Внесок цього поета у літературу чималий. Микола Вороний одним із перших вводить у поезію урбаністичну тематику, надихається європейською традицією та переймає її. Окрім цього, поезії автора є досить музикальними. Музикальність досягається завдяки використанню різноманітних засобів емоційної фонетики: рефренів, асонансів, алітерацій, анафор та епіфор. Це привернуло увагу до його творчості композиторів, тому М. Вороного вважають зачинателем романсової лірики.
Отже, інтереси поета були різними і є всі підстави погодитися з поетовою ж думкою про те, що він «не марно жив». М. Вороний має свій особливий та витончений творчий стиль.