Леся Українка працювала переважно в жанрі драматургії. За відносно короткий час (1896 – 1913 рр.) написано понад 20 драматичних творів, які стали новим явищем в історії української драматургії. Актуальні ідеологічні, філософські, морально‑етичні проблеми сучасності виражались у нетрадиційних для української драматургії образах і сюжетах, взятих із світової літератури, історії, міфології. Надаючи нового трактування світовим образам письменниця збагачувала не лише національну, а й світову літературу. Хвилюючі теми суспільної активності людини, відповідальності відображено у поемах «Одержима», «Вавілонський полон», «Касандра», співвідношення свободи і влади – у поемі «Кам’яний господар», переконання обов’язку і вчинку – у поемахрелігійних сюжетів «На полі крові», «Руфін і Присцілла».Вершиною творчості Лесі Українки стала драма «Лісова пісня», яка утверджує людську мрію, високі почуття, перемогу краси життя над бездуховністю.Драматичні твори української письменниці Лесі Українки ставлять на сценах театрів вітчизняних та за кордоном. За мотивами драми «Лісова пісня» композитор М. Скорульський створив балет, композитор В. Кирейко – оперу. Твір двічі екранізували.
