39 твір "дівчина чайка" закінчується трагично а яку розвязку запропонували б ви? запишите свой вариант! якось дівчина дізналася, що море розгнівалося на козаків і вирішило всіх потопити. і хоча хвилі і попереджали її, що ніхто не сміє сперечатися з великим морем, дівчина не послухалася. вона кинула виклик грізному морю: «ревіть собі, хвилі зелені, чорнійте од злості, казіться! а я не на поталу людей тих ві» багато козаків врятувала дівчина, та море страшно її покарало: поглинуло. відважна ж дівчина «чайкою сірою спурхнула і з гірким плачем полетіла над » і досі над морем літають чайки, плачуть-кличуть перед бурею, повідомляючи мореходців про небезпеку. я захоплений мужністю славної дівчини-чайки, її золотим серцем і великою душею. противоположное єтому))

Начало можно 4 строчки переписать а потом типа девушка их а море одобрило её отважный поступок и прекратилась бурякак-то так)

Я думаю, що творити добро – це потреба навіть не просто людини, а всякої живої істоти. Скільки буває випадків, коли, наприклад, кіт виховує покинутих цуценят, або навіть вовки вигодовують загублених у лісі людських малюків. Не може жива істота жити без того, щоб самому творити добро. Усі релігії світу вчать нас робити добрі вчинки, і християнська віра теж.

Мабуть, у нашому непростому світі складно творити добро. І мені, як і усім, теж хочеться його творити. Але не завжди виходить. Часто забуваєш, що потрібно сказати щось хороше, а замість цього дратуєшся та огризаєшся на близьких та друзів. А потім почуваєшся дуже соромно. Часто губишся, коли час зробити добрий вчинок, а потім думаєш: потрібно було вчинити так і так…