- Тримайся братику, - благав Зульфат напівнепритомного Климка. Вони з Наталією Миколаївною чимдуж волочили його тіло до дядька Бочонка. Настала їхня черга віддати належне хлопцю.
- Та я не лікар, я аптекар, - розпачливо жалівся Бочонок, але часу для роздумів не було, треба було діяти швидко і рішуче. Тож він обробив рану спиртом, витяг кулю, яка, на щастя, зайшла не глибоко, пінцетом і перемотав рану.
Три доби Климко лежав непритомний, але віра й молитва справжніх друзів буквально витягли його з того світу. При чому вже не вперше.
Відповідь:
- Тримайся братику, - благав Зульфат напівнепритомного Климка. Вони з Наталією Миколаївною чимдуж волочили його тіло до дядька Бочонка. Настала їхня черга віддати належне хлопцю.
- Та я не лікар, я аптекар, - розпачливо жалівся Бочонок, але часу для роздумів не було, треба було діяти швидко і рішуче. Тож він обробив рану спиртом, витяг кулю, яка, на щастя, зайшла не глибоко, пінцетом і перемотав рану.
Три доби Климко лежав непритомний, але віра й молитва справжніх друзів буквально витягли його з того світу. При чому вже не вперше.