Ось на стіні наше сімейне фото, прикрашене вишитим рушником. .. Цю гарну молоду жінку я впізнав одразу – це її голос я вперше почув у таємній лабораторії ТТБ, це на її вимогу я заприсягнувся, що візьму участь у секретному експериментіТепер я зрозумів, кого вона нагадувала. Очі в неї були точнісінько такі, як у бабусі Солі, тільки обличчя зовсім молоде.
— Нічого не розумію ів я і почав обстежувати дивний прилад, що стояв у кутку кімнати на старовинному столі, вкритому химерним різьбленням. Прилад скидався на комп'ютер, тільки замість клавіатури перед темним екраном лежала невеличка пласка скринька На екрані з'явилося молоде обличчя жінки, яку я не міг назвати бабусею. — Ну що ж, здрастуй, онучку, сказала жінка з екрану. – Ось ми й зустрілися...
Від хвилювання у мене перехопило подих, та все ж я зміг іти:
— Хто ви?
— Я – Соломія, я мати твого тата. Тільки зараз мені тридцять років. Я – з минулого
Відповідь:
Соломія або бабуся Соля
Пояснення:
уривок:
Ось на стіні наше сімейне фото, прикрашене вишитим рушником. .. Цю гарну молоду жінку я впізнав одразу – це її голос я вперше почув у таємній лабораторії ТТБ, це на її вимогу я заприсягнувся, що візьму участь у секретному експериментіТепер я зрозумів, кого вона нагадувала. Очі в неї були точнісінько такі, як у бабусі Солі, тільки обличчя зовсім молоде.
— Нічого не розумію ів я і почав обстежувати дивний прилад, що стояв у кутку кімнати на старовинному столі, вкритому химерним різьбленням. Прилад скидався на комп'ютер, тільки замість клавіатури перед темним екраном лежала невеличка пласка скринька На екрані з'явилося молоде обличчя жінки, яку я не міг назвати бабусею. — Ну що ж, здрастуй, онучку, сказала жінка з екрану. – Ось ми й зустрілися...
Від хвилювання у мене перехопило подих, та все ж я зміг іти:
— Хто ви?
— Я – Соломія, я мати твого тата. Тільки зараз мені тридцять років. Я – з минулого