Іларіон вважає, що для Шевченка Бог був як батько. Для багатьох віршів він брав рядки із Біблії, він навіть першу книгу Псалмів написав по своєму. З цього ми бачимо, що для Шевченка Бог і Біблія були пріорітетом.
Творчість Шевченка впродовж всього його життя, зокрема його листи і записи у «Щоденнику», всіяні зверненнями до Бога, пронизані християнським світосприйняттям та зацікавленням до тем церкви й віри.[2]
Водночас Шевченкова творчість не дає однозначної відповіді, як він ставився до Бога, до церкви і до релігії загалом. Таким чином оцінки релігійності Шевченка варіюють від образу упокореного християнина, до суперечності його зовнішньої набожності «епікурейському життя, і аж до оцінок постаті Шевченка як «богохульника» Російською православною церквою та як «атеїста» комуністичною ідеологією
Іларіон вважає, що для Шевченка Бог був як батько. Для багатьох віршів він брав рядки із Біблії, він навіть першу книгу Псалмів написав по своєму. З цього ми бачимо, що для Шевченка Бог і Біблія були пріорітетом.
Творчість Шевченка впродовж всього його життя, зокрема його листи і записи у «Щоденнику», всіяні зверненнями до Бога, пронизані християнським світосприйняттям та зацікавленням до тем церкви й віри.[2]
Водночас Шевченкова творчість не дає однозначної відповіді, як він ставився до Бога, до церкви і до релігії загалом. Таким чином оцінки релігійності Шевченка варіюють від образу упокореного християнина, до суперечності його зовнішньої набожності «епікурейському життя, і аж до оцінок постаті Шевченка як «богохульника» Російською православною церквою та як «атеїста» комуністичною ідеологією