12. Про що мріяв дядько, коли діти пішли в заповідник: про те, щоб хлопці повернулися про те, що блось ожив про те, щоб хлопці не розказали про дядька в заповіднику про смажене м'ясо
дядько не сумнівався, що діти розкажуть охороні про лося, тому навіть не мріяв, про таке. Тепер він мріяв, щоб лось ожив, тому що заховати сліди свого злочину самотужки він не міг.
Пояснення:
Тепер треба думати про те, щоб якось його заховати, замівши сліди, бо діти таки подалися в заповідник, щоб заявити охороні,— в цьому не сумнівався. Але куди ти його подінеш? Не затягнеш назад до річки й не втопиш знову в ополонці — далеко, не зрушиш. Але якби міг затягти й утопити — ні хвилі не вагався б. Тепер дивився на звіра й хотів вірити, що лось оживе.
Відповідь:
про те, що б лось ожив
дядько не сумнівався, що діти розкажуть охороні про лося, тому навіть не мріяв, про таке. Тепер він мріяв, щоб лось ожив, тому що заховати сліди свого злочину самотужки він не міг.
Пояснення:
Тепер треба думати про те, щоб якось його заховати, замівши сліди, бо діти таки подалися в заповідник, щоб заявити охороні,— в цьому не сумнівався. Але куди ти його подінеш? Не затягнеш назад до річки й не втопиш знову в ополонці — далеко, не зрушиш. Але якби міг затягти й утопити — ні хвилі не вагався б. Тепер дивився на звіра й хотів вірити, що лось оживе.