"Сто тисяч" — це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які по натурі такі ж жадібні, як і їх хазяїн. У гонитві за грішми багатій раз у раз потрапляє у смішні обставини, а згодом опиняється у катастрофічному становищі.
Автор висміює страшну скупість Калитки, якого дратує навіть те, що робітники, мовляв, тратять час на обід. Він каже: "Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з'їдає і час гаїть".
Жадоба до збагачення зробила Калитку злим та деспотичним. І це виявляється не лише у його відношенні до робітників, але і до своєї ж сім'ї. "І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість", — каже дружина Калитки на його погрози. Багатій деградує морально. Науку він вважає дитячою забавою, вчених — голодранцями. Його улюблена тема для розмов — гроші. Викриттю духовної нікчемності Калитки служить його груба та лайлива мова: "Та нехай їм чорт...", "бодай той Бонавентура сказився..." тощо.
Це є наскрізь сатиричний образ. Автор дошкульно висміює його безмежну любов до багатства: "Легко по своїй землі ходить. Глянеш оком навколо — усе
твоє! Там череда пасеться, там орють на пар, а тут зеленіє вже пашниця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші..."
"Сто тисяч" — це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які по натурі такі ж жадібні, як і їх хазяїн. У гонитві за грішми багатій раз у раз потрапляє у смішні обставини, а згодом опиняється у катастрофічному становищі.
Автор висміює страшну скупість Калитки, якого дратує навіть те, що робітники, мовляв, тратять час на обід. Він каже: "Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з'їдає і час гаїть".
Жадоба до збагачення зробила Калитку злим та деспотичним. І це виявляється не лише у його відношенні до робітників, але і до своєї ж сім'ї. "І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість", — каже дружина Калитки на його погрози. Багатій деградує морально. Науку він вважає дитячою забавою, вчених — голодранцями. Його улюблена тема для розмов — гроші. Викриттю духовної нікчемності Калитки служить його груба та лайлива мова: "Та нехай їм чорт...", "бодай той Бонавентура сказився..." тощо.
Це є наскрізь сатиричний образ. Автор дошкульно висміює його безмежну любов до багатства: "Легко по своїй землі ходить. Глянеш оком навколо — усе
твоє! Там череда пасеться, там орють на пар, а тут зеленіє вже пашниця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші..."
Объяснение: