2. Соціальний тип та матеріальне становище (бідний та безпритульний хлопець-сирота).
3. Характеристика зовнішності ("...босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці").
4. Світогляд та риси характеру (добрий, чуйний, справедливий).
5. Вчинки (врятування дівчинки, притулок для вчительки, похід за сіллю).
6. Авторське ставлення (автор спічуває хлопцю, бо і сам був сиротою).
2 вопрос.
Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя.
Объяснение:
1. Климко - головний герой твору.
2. Соціальний тип та матеріальне становище (бідний та безпритульний хлопець-сирота).
3. Характеристика зовнішності ("...босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці").
4. Світогляд та риси характеру (добрий, чуйний, справедливий).
5. Вчинки (врятування дівчинки, притулок для вчительки, похід за сіллю).
6. Авторське ставлення (автор спічуває хлопцю, бо і сам був сиротою).
2 вопрос.
Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя.