У багатьох казках, байках, оповіданнях розповідалось про протиставлення добра злу. Але В. Винниченко в оповіданні "Федько-халамидник" показав це на прикладі двох хлопців так яскраво, що вже не вважаєш Федька розбишакою, відчуваєш симпатію, повагу до нього, як до особистості. Федько був дуже добрим,але розбишакою, а от Толя був завжди злий і хотів зробити завжди щось комусь на зло.Напииклад мені хотілося б більше дружити з Федьком,хоча й він був не слухняний але,завжди міг до та підтримати. І добро звісно виграло,тому що Федько взяв вину Толі на себе.
Федько був дуже добрим,але розбишакою, а от Толя був завжди злий і хотів зробити завжди щось комусь на зло.Напииклад мені хотілося б більше дружити з Федьком,хоча й він був не слухняний але,завжди міг до та підтримати.
І добро звісно виграло,тому що Федько взяв вину Толі на себе.