Віра - особливий стан свідомості, коли людина сприймає що-небуть, як безаперечну істину на основі тільки внутрішнього переконання.
Якщо ми говоримо про віру в Бога то це совоєрідна адаптація. Для нашої свідомості простіше сприймати світ, якщо ми розглядаемо його як щось впорядковане, щось що підається загальним правилам, щось на що можна повпливати (наприклад через молитву). На цьому атеїстична частина закінчується, тому що якщо виходити із думки, що істини взагалі не існує, а світ це повний хаос. Ми не зможемо розглянути іншу сторону проблеми, при відсутності істини неможливо будь що оцінити або описати, тому потрібно прийняти точку відліку для створення системи яку можна дослідити.
Отже, приймемо за істину точку зору віруючої людини.
На мою думку людина приходить до віри після скадних житєвих ситуацій, це неодноразово доведено випадками з життя різних людей. Саме в цей момент її сприйняття світу потрапляє під дію неконтрольованих обставин та змінюється під їх дією. В такі моменти людина переживає найбільшу вртату контролю та розуміє, що світ не обертається навколо її особистості, що є обставини на які вона неможе подіяти.
Найчастіше, віра допомагає повернути контроль над життям, дає надію для майбутнього, по суті вона створює умови в яких людина відчуває себе більш захищеною.
Віра - особливий стан свідомості, коли людина сприймає що-небуть, як безаперечну істину на основі тільки внутрішнього переконання.
Якщо ми говоримо про віру в Бога то це совоєрідна адаптація. Для нашої свідомості простіше сприймати світ, якщо ми розглядаемо його як щось впорядковане, щось що підається загальним правилам, щось на що можна повпливати (наприклад через молитву). На цьому атеїстична частина закінчується, тому що якщо виходити із думки, що істини взагалі не існує, а світ це повний хаос. Ми не зможемо розглянути іншу сторону проблеми, при відсутності істини неможливо будь що оцінити або описати, тому потрібно прийняти точку відліку для створення системи яку можна дослідити.
Отже, приймемо за істину точку зору віруючої людини.
На мою думку людина приходить до віри після скадних житєвих ситуацій, це неодноразово доведено випадками з життя різних людей. Саме в цей момент її сприйняття світу потрапляє під дію неконтрольованих обставин та змінюється під їх дією. В такі моменти людина переживає найбільшу вртату контролю та розуміє, що світ не обертається навколо її особистості, що є обставини на які вона неможе подіяти.
Найчастіше, віра допомагає повернути контроль над життям, дає надію для майбутнього, по суті вона створює умови в яких людина відчуває себе більш захищеною.