Ще в школі я часто замислювалась над тим, ким же я хочу стати у майбутньому, з чим пов’язати свою долю. Бо як же страшно помилитися у виборі майбутньої професії! Саме цей крок дуже важливий для розвитку подій мого життя, і саме він може стати вирішальним.
Професій багато, однак обрати ту, яка стане справою всього життя, складно. Потрібно не просто отримати спеціальність, потрібно вибрати свій життєвий шлях.
Я вважаю, що професія поліцейського є однією з найбільш відповідальних і небезпечних професій у світі. І після школи я вирішила, що подам документи до Донецького юридичного інституту МВС України в місті Маріуполі. Чому саме в цей навчальний заклад? Я відповім! Бо мій вибір не був випадковим, як це може здатися на перший погляд. Цей навчальний заклад має давню історію щодо підготовки кваліфікованих кадрів на Донеччині для боротьби із злочинністю в Україні.
Не раз чула за спиною: «Для чого це їй потрібно? Вона ж дівчинка. Це не для неї справа…» Можливо, для когось і так. Але, напевно, через госте почуття справедливості, яке в мене з дитинства, я зробила саме такий свідомий та дорослий вибір.
На мою думку, сьогодні в Україні на правоохоронців покладаються великі надії. Саме вони покликані захищати правопорядок у своєму місті, державі. Адже, так хочеться жити у державі, де головним пріоритетом буде закон та правопорядок.
Я мрію зламати усі старі стереотипи про «мусорів», «лягавих», «перевертнів у погонах», «хабарників»… Прикро, що у людей склалася хибна думка про цю настільки потрібну і вкрай важливу професію, а все через те, що суспільство закривало очі на брехню, наклепи, несправедливість, кумівство та перекручування закону.
Сьогодні я бачу великі перебудови у нашій країні. Змінюється і професія поліцейського, зокрема вимоги до її представників. І те, що дівчата, які ще вчора сиділи з партами в школі, сьогодні одягли форму та робили свій вибір на користь цієї професії, тішить. Бо жінка – вимоглива, відповідальна, працьовита, старанна і дисциплінована – сьогодні займає гідне місце поряд із чоловіками у мундирах. Хто, як не вона, дбає про мир, лад, спокій і затишок в оселі? А сьогодні буде дбати ще й на вулицях рідного міста!
Знаю, що бути жінкою в погонах – непросте завдання. Бо ця професія вимагає відповідальності, здатності логічно мислити, абсолютного знання законів та вміння давати їм правильне трактування, фізичної витривалості, хорошої реакції, сили волі. У поліцію випадкові люди не йдуть! Тут служать тільки за покликанням душі.Бо це не просто робота, це своєрідний хід думки іб життя. Поліцейські живуть, можна сказати, з Божої волі, щодня дивляться в очі своєї смерті. Справжні правоохоронці завжди там, де дуже потрібні . Я вважаю, що непідкупність, чесність і добросовісність сучасного поліцейського повинні бути всюди, як серед високопосадовців, так і серед простих громадян. Я хочу, щоб в нашій країні пишались усіма, хто береже честь мундира, щоб поліцейський був зразком особистої порядності і принциповості.
Гадаю, що у майбутньому буде досить нелегко. Все через постійний брак часу для остистого життя, затримки допізна на роботі.Адже, кожного дня треба буде доводити, що ми, дівчата, можемо бути не лише красою, а й важливою до чоловікам у цій нелегкій професії. Та попри всі складнощі, я не боюся присвятити себе захисту спокою і порядку в країні. Навпаки, все це певним чином підсилює бажання щось змінити, стати кращою, сильнішою духом, бути дійсно корисною людям, професії, державі.
На завершення мені хочеться сказати: «Головне в моїй професії — це свідомість, розумність, розуміння того, що від твоїх дій залежить життя людини.».
Я вважаю, що ця професія не втрачає і ніколи не втратить свого високого імміджу в усі часи. Вона, як і служба в армії, перетворює звичайних хлопців та дівчат у справжніх майстрів своєї справи, здатних протистояти будь-якому лиху.
Ще в школі я часто замислювалась над тим, ким же я хочу стати у майбутньому, з чим пов’язати свою долю. Бо як же страшно помилитися у виборі майбутньої професії! Саме цей крок дуже важливий для розвитку подій мого життя, і саме він може стати вирішальним.
Професій багато, однак обрати ту, яка стане справою всього життя, складно. Потрібно не просто отримати спеціальність, потрібно вибрати свій життєвий шлях.
Я вважаю, що професія поліцейського є однією з найбільш відповідальних і небезпечних професій у світі. І після школи я вирішила, що подам документи до Донецького юридичного інституту МВС України в місті Маріуполі. Чому саме в цей навчальний заклад? Я відповім! Бо мій вибір не був випадковим, як це може здатися на перший погляд. Цей навчальний заклад має давню історію щодо підготовки кваліфікованих кадрів на Донеччині для боротьби із злочинністю в Україні.
Не раз чула за спиною: «Для чого це їй потрібно? Вона ж дівчинка. Це не для неї справа…» Можливо, для когось і так. Але, напевно, через госте почуття справедливості, яке в мене з дитинства, я зробила саме такий свідомий та дорослий вибір.
На мою думку, сьогодні в Україні на правоохоронців покладаються великі надії. Саме вони покликані захищати правопорядок у своєму місті, державі. Адже, так хочеться жити у державі, де головним пріоритетом буде закон та правопорядок.
Я мрію зламати усі старі стереотипи про «мусорів», «лягавих», «перевертнів у погонах», «хабарників»… Прикро, що у людей склалася хибна думка про цю настільки потрібну і вкрай важливу професію, а все через те, що суспільство закривало очі на брехню, наклепи, несправедливість, кумівство та перекручування закону.
Сьогодні я бачу великі перебудови у нашій країні. Змінюється і професія поліцейського, зокрема вимоги до її представників. І те, що дівчата, які ще вчора сиділи з партами в школі, сьогодні одягли форму та робили свій вибір на користь цієї професії, тішить. Бо жінка – вимоглива, відповідальна, працьовита, старанна і дисциплінована – сьогодні займає гідне місце поряд із чоловіками у мундирах. Хто, як не вона, дбає про мир, лад, спокій і затишок в оселі? А сьогодні буде дбати ще й на вулицях рідного міста!
Знаю, що бути жінкою в погонах – непросте завдання. Бо ця професія вимагає відповідальності, здатності логічно мислити, абсолютного знання законів та вміння давати їм правильне трактування, фізичної витривалості, хорошої реакції, сили волі. У поліцію випадкові люди не йдуть! Тут служать тільки за покликанням душі.Бо це не просто робота, це своєрідний хід думки іб життя. Поліцейські живуть, можна сказати, з Божої волі, щодня дивляться в очі своєї смерті. Справжні правоохоронці завжди там, де дуже потрібні . Я вважаю, що непідкупність, чесність і добросовісність сучасного поліцейського повинні бути всюди, як серед високопосадовців, так і серед простих громадян. Я хочу, щоб в нашій країні пишались усіма, хто береже честь мундира, щоб поліцейський був зразком особистої порядності і принциповості.
Гадаю, що у майбутньому буде досить нелегко. Все через постійний брак часу для остистого життя, затримки допізна на роботі.Адже, кожного дня треба буде доводити, що ми, дівчата, можемо бути не лише красою, а й важливою до чоловікам у цій нелегкій професії. Та попри всі складнощі, я не боюся присвятити себе захисту спокою і порядку в країні. Навпаки, все це певним чином підсилює бажання щось змінити, стати кращою, сильнішою духом, бути дійсно корисною людям, професії, державі.
На завершення мені хочеться сказати: «Головне в моїй професії — це свідомість, розумність, розуміння того, що від твоїх дій залежить життя людини.».
Я вважаю, що ця професія не втрачає і ніколи не втратить свого високого імміджу в усі часи. Вона, як і служба в армії, перетворює звичайних хлопців та дівчат у справжніх майстрів своєї справи, здатних протистояти будь-якому лиху.