Стаття 36 Кримінального кодексу України (КК) говорить про те, що кожна людина має право на необхідну оборону, незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за до до інших осіб чи органів влади.
Ця ж стаття визначає необхідну оборону як набір дій, спрямованих на захист своїх або чужих законних прав та інтересів, а також інтересів суспільства і держави від злочину (правопорушення). При необхідній обороні допускається заподіяння шкоди нападаючому, якої достатньо в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. При цьому не можна допускати перевищення меж необхідної оборони.
У той же час, перевищенням меж необхідної оборони вважається умисне заподіяння нападаючому тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Саме наявність в законі таких оціночних понять як «шкода, необхідна і достатня в даній обстановці» або «шкода, що явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту» поставили людину, яка захищається, у вкрай невигідне становище по відношенню до нападаючого. Тому як, виходячи із закону, розмір шкоди, яку завдають засобами захисту, приблизно повинен дорівнювати розміру шкоди, що завдається посяганням. Але як в момент небезпеки, перебуваючи в стресі, людина, яка захищається зможе визначити, наскільки шкода від її захисту рівносильна шкоді від нападу?
Відповідь:
Стаття 36 Кримінального кодексу України (КК) говорить про те, що кожна людина має право на необхідну оборону, незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за до до інших осіб чи органів влади.
Ця ж стаття визначає необхідну оборону як набір дій, спрямованих на захист своїх або чужих законних прав та інтересів, а також інтересів суспільства і держави від злочину (правопорушення). При необхідній обороні допускається заподіяння шкоди нападаючому, якої достатньо в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. При цьому не можна допускати перевищення меж необхідної оборони.
У той же час, перевищенням меж необхідної оборони вважається умисне заподіяння нападаючому тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Саме наявність в законі таких оціночних понять як «шкода, необхідна і достатня в даній обстановці» або «шкода, що явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту» поставили людину, яка захищається, у вкрай невигідне становище по відношенню до нападаючого. Тому як, виходячи із закону, розмір шкоди, яку завдають засобами захисту, приблизно повинен дорівнювати розміру шкоди, що завдається посяганням. Але як в момент небезпеки, перебуваючи в стресі, людина, яка захищається зможе визначити, наскільки шкода від її захисту рівносильна шкоді від нападу?
Пояснення: