Я тебе розлюбив, якось все несподівано сталось… До вчорашнього дня я ще жити без тебе не міг… А сьогодні відчув, ніби щось у душі обірвалось; Ніби Хтось від біди і від лиха мене застеріг…
Я сьогодні відчув, ніби серце почало щеміти, Ніби сльози пролились в засмучену зоряну ніч… Як яскраво та ніжно цвіли фіолетові квіти, Що тобі дарував, як зустрілися ми віч-на-віч…
Щось гнітилось в душі, клекотіло і тихо стогнало; Я дививсь у пітьму, світло падало десь з ліхтаря… Вдалині, в небесах щось тривожно та сумно палало, Відгорала мов згарище на небосхилі зоря…
Я не знаю навіщо зустрів я тебе в цьому світі І навіщо пізнав я отруйну жагу почуттів… Але ж як романтично несло нас обох в буйноцвітті; У просторах небачених досі казкових світів…
До вчорашнього дня я ще жити без тебе не міг…
А сьогодні відчув, ніби щось у душі обірвалось;
Ніби Хтось від біди і від лиха мене застеріг…
Я сьогодні відчув, ніби серце почало щеміти,
Ніби сльози пролились в засмучену зоряну ніч…
Як яскраво та ніжно цвіли фіолетові квіти,
Що тобі дарував, як зустрілися ми віч-на-віч…
Щось гнітилось в душі, клекотіло і тихо стогнало;
Я дививсь у пітьму, світло падало десь з ліхтаря…
Вдалині, в небесах щось тривожно та сумно палало,
Відгорала мов згарище на небосхилі зоря…
Я не знаю навіщо зустрів я тебе в цьому світі
І навіщо пізнав я отруйну жагу почуттів…
Але ж як романтично несло нас обох в буйноцвітті;
У просторах небачених досі казкових світів…