Всі зображення в Стародавньому Єгипті яскраво розфарбовували. Кам'яну поверхню готували до фарбування — грубий шар бруду з більш м'яким шаром гіпсу зверху, потім вапняк — і фарба лягала рівніше. Застосовувані пігменти були, як правило, мінеральними, щоб захистити зображення від сонячного світла. Склад фарби був неоднорідним — яєчна темпера, різноманітні в'язкі речовини і смоли. В кінцевому підсумку справжня фреска не виходила і не використовувалася. Замість цього використовували фарбу на шарі висушеного пластиру, так звану «фреску a secco». Зверху живопис покривали шаром лаку або смоли, щоб зберегти зображення надовго. Невеликі зображення, виконані в такій техніці, добре збереглися, хоча на великих статуях практично не зустрічаються[4]. Найчастіше подібні методи застосовували при розфарбовуванні маленьких статуй, особливо дерев'яних.
Всі зображення в Стародавньому Єгипті яскраво розфарбовували. Кам'яну поверхню готували до фарбування — грубий шар бруду з більш м'яким шаром гіпсу зверху, потім вапняк — і фарба лягала рівніше. Застосовувані пігменти були, як правило, мінеральними, щоб захистити зображення від сонячного світла. Склад фарби був неоднорідним — яєчна темпера, різноманітні в'язкі речовини і смоли. В кінцевому підсумку справжня фреска не виходила і не використовувалася. Замість цього використовували фарбу на шарі висушеного пластиру, так звану «фреску a secco». Зверху живопис покривали шаром лаку або смоли, щоб зберегти зображення надовго. Невеликі зображення, виконані в такій техніці, добре збереглися, хоча на великих статуях практично не зустрічаються[4]. Найчастіше подібні методи застосовували при розфарбовуванні маленьких статуй, особливо дерев'яних.