Автору вдалося дати собаці хіба що внутрішнє зір, і тим самим дозволити і ми побачити інший світ, й інші ракурси та барвах. Я, не письменник і критик, але постараюся коротенько викласти всі свої відчуття від прочитаного. Саме, те, що це повість говорить, оскільки, Гаврило Троєпольський, повідав нам, повною мірою, наскільки може бути було викласти на папері. Ті почуття кохання, і відданості, виниклі між людиною і тваринам, зокрема мисливський собаки, породи.
