НАШІ ВИНАХОДИ: ВІД ЙОГУРТА ДО ТРАМВАЯ Бактеріолог та імунолог Ілля Мєчніков з’явився на світ у Харківській області. За відкриття явища фагоцитозу він отримав у 1908 році Нобелівську премію. Мєчніков вперше запропонував рецепт йогурта як ліків і довів корисність кисломолочних бактерій. Ще одним Нобелівським лауреатом, але уже в іншій галузі, став у 1971 році Саймон Кузнець, американський економіст родом з Харкова. Мікробіолог з Прилук Селман Ваксман, емігрувавши до США, першим у світі виділив ряд антибіотиків (серед них – стрептоміцин), без яких важко уявити сучасну медицину. У 1952 році він був удостоєний Нобелівської премії. А ліки із символічною назвою “україн” розробив у 1978 році Василь Новицький, український емігрант з Австрії. Створений на основі трав, “україн” досить ефективний у лікуванні раку на ранніх стадіях. Лікар Новицький і зараз працює в австрійській клініці. Батьком сучасної ракетно-космічної техніки по праву вважають Сергія Корольова, уродженця Житомира. Завдяки йому в космос було запущено перший штучний супутник Землі, потім – ракету з собаками Бєлкою і Стрєлкою на борту, а у 1961 році в космосі побувала перша людина – Юрій Гагарін. Якщо Корольов зміцнював військову могутність СРСР, то по інший бік Атлантики українець Георгій Кістяковський працював на авторитет США – він розробляв детонатор до першої атомної бомби. Колишній киянин пізніше став радником президента Дуайта Ейзенхауера і віце-президентом американської академії наук. Українцям належать й інші, не менш корисні відкриття. Так, фізик Іван Пулюй ще у 1881 році виявив промені, які пізніше назвуть за іменем німця, який їх теж відкрив, – рентгенівськими. Полтавчанин Федір Піроцький у 1880 році створив образ вагона, який рухається завдяки електриці. Пізніше брати Сіменси почали масове використання дітища Піроцького – трамвая. У 1882 році уродженець Херсонщини Микола Бенардос винайшов метод електрозварки. А ще один українець – Петро Прокопович з Чернігівщини – у 1814 році придумав конструкцію рамкового вулика. І з того часу мед стали отримувати, не знищуючи бджіл, а бджолярство перетворилось в галузь сільського господарства.
НАШІ ВИНАХОДИ: ВІД ЙОГУРТА ДО ТРАМВАЯ
Бактеріолог та імунолог Ілля Мєчніков з’явився на світ у Харківській області. За відкриття явища фагоцитозу він отримав у 1908 році Нобелівську премію. Мєчніков вперше запропонував рецепт йогурта як ліків і довів корисність кисломолочних бактерій.
Ще одним Нобелівським лауреатом, але уже в іншій галузі, став у 1971 році Саймон Кузнець, американський економіст родом з Харкова. Мікробіолог з Прилук Селман Ваксман, емігрувавши до США, першим у світі виділив ряд антибіотиків (серед них – стрептоміцин), без яких важко уявити сучасну медицину. У 1952 році він був удостоєний Нобелівської премії.
А ліки із символічною назвою “україн” розробив у 1978 році Василь Новицький, український емігрант з Австрії. Створений на основі трав, “україн” досить ефективний у лікуванні раку на ранніх стадіях. Лікар Новицький і зараз працює в австрійській клініці.
Батьком сучасної ракетно-космічної техніки по праву вважають Сергія Корольова, уродженця Житомира. Завдяки йому в космос було запущено перший штучний супутник Землі, потім – ракету з собаками Бєлкою і Стрєлкою на борту, а у 1961 році в космосі побувала перша людина – Юрій Гагарін.
Якщо Корольов зміцнював військову могутність СРСР, то по інший бік Атлантики українець Георгій Кістяковський працював на авторитет США – він розробляв детонатор до першої атомної бомби. Колишній киянин пізніше став радником президента Дуайта Ейзенхауера і віце-президентом американської академії наук.
Українцям належать й інші, не менш корисні відкриття. Так, фізик Іван Пулюй ще у 1881 році виявив промені, які пізніше назвуть за іменем німця, який їх теж відкрив, – рентгенівськими.
Полтавчанин Федір Піроцький у 1880 році створив образ вагона, який рухається завдяки електриці. Пізніше брати Сіменси почали масове використання дітища Піроцького – трамвая.
У 1882 році уродженець Херсонщини Микола Бенардос винайшов метод електрозварки. А ще один українець – Петро Прокопович з Чернігівщини – у 1814 році придумав конструкцію рамкового вулика. І з того часу мед стали отримувати, не знищуючи бджіл, а бджолярство перетворилось в галузь сільського господарства.