Окремі вправи і методика в цілому підказують ряд принципів вирішення цього завдання. Прав був М. А. Рубакін, коли писав, що кращий метод читання - це той, що читач сам для себе вибирає. Таким чином, завдання навчання - сформувати нові програми розумових дій. І нарешті, третя обов'язкова умова для успішного опанування методу швидкого читання - поступовість нарощування швидкості і придбання навичок. Це означає, що необхідно дотримуватися таких відомих принципами: від легкого до важкого, від відомого до невідомого. Переходити до наступної вправи потрібно тільки тоді, коли стійко освоєні попередні. Ми рекомендуємо в процесі занять вести щоденники самоаналізу, а числові результати зростання швидкості читання контрольних текстів фіксувати на спеціальному графіку, зразок якого наведено Підбір всіх вправ та їх послідовність виконання забезпечують поступове освоєння нових навичок розумової діяльності. У цьому - методична ідея книги. Урок перший. Визначення початкової швидкості читання. Швидкість читання визначають формулою: / мин; У деяких посібниках швидкість читання вимірюється в словах. Неважко здогадатися, що від однієї одиниці вимірювання об'єму тексту можна легко перейти до іншого, тільки знаючи співвідношення між ними. Відомо, що в російській мові слова мають в середньому по шість букв. Якщо, наприклад, швидкість читання у знаках дорівнює 600 за хвилину, то швидкість читання в словах буде 100 сл. / хв (600:6). Абсолютно точно час читання заміряють секундоміром, в крайньому випадку - годинами з секундної стрілкою. А що таке коефіцієнт розуміння? Нам вже відомо, що швидке читання - це осмислене читання, при глибокому засвоєнні прочитаного. У процесі навчання треба постійно вимірювати не тільки швидкість читання, але і якість засвоєння.
