Вираз у, ч. 1. рідко. Дія за знач, виражати 1 і виразити. Не будемо давать ми виразу чуттям, Що так з душі на волю рвуться (Сам., І, 1958, 96). Вияв настрою, почуття на обличчі, в очах. [Аецій Пане а:] Щось там гомоніли, немовби ви розлуку мали брати. [Р у ф і н:] Розлуку? Ми?.. (У Ру-фіна гнівний вираз хутко зміняється в сміх) (Л. Укр., II, 1951, 356); Вираз обличчя в Серьожі з скептичного став спантеличеним (Сенч., На Бат. горі, 1960, 15); Сильне, з грубуватими рисами Храпчукове обличчя сьогодні мало вираз невластивої йому розгубленості (Жур., Звич. турботи, 1960, 73). Висловлення, фраза. Він чув цей вираз від батька (Коцюб., І, 1955, 101); Дідусь довго добирав влучний вираз, щоб дошкулити онуці (Хижняк, Тамара, 1959, 7).
Вияв настрою, почуття на обличчі, в очах. [Аецій Пане а:] Щось там гомоніли, немовби ви розлуку мали брати. [Р у ф і н:] Розлуку? Ми?.. (У Ру-фіна гнівний вираз хутко зміняється в сміх) (Л. Укр., II, 1951, 356); Вираз обличчя в Серьожі з скептичного став спантеличеним (Сенч., На Бат. горі, 1960, 15); Сильне, з грубуватими рисами Храпчукове обличчя сьогодні мало вираз невластивої йому розгубленості (Жур., Звич. турботи, 1960, 73).
Висловлення, фраза. Він чув цей вираз від батька (Коцюб., І, 1955, 101); Дідусь довго добирав влучний вираз, щоб дошкулити онуці (Хижняк, Тамара, 1959, 7).