І! 1 прислів'я які висміюють скнарість

Беруть завидки на чужі пожитки

Заліз кіт на сало та й кричить: «Мало!»

Що на людях видно, то й собі жадно.

Залізо іржа з'їдає, а заздрий від заздрощів погибає.

Заздрий від чужого щастя сохне.

Заздрість здоров'я їсть.

Бачить чуже під лісом, а не бачить свого під носом.

Чує кіт у глечику молоко солодке, та морда коротка.

Є в глечику молоко, та голова не влазить.

Не дурний крук, щоб впустив з рук.

На чужий коровай очей не поривай, а свій дбай.

Заздренному боком вилізе.

За копійку аж труситься.

Зависливі очі, як у попа.

Скупий, аж синій.

В чужих руках завше більший шматок.

У кожного рука к собі крива.

На чужій ниві все ліпшая пшениця.

Як мед, то ще й ложкою.

Своє з'їв і на моє зазіхає.

Від користі серце кам'яніє.

За користю біжить ристю.

Вовк і лічене бере.

Повадиться вовк до кошари, то все стадо перебере.

Дайте мені та ще й моїм дітям!

Найміть мене обідати.

То такий, що й каменя не дасть голову провалити.

Всім по сім, а мені таки вісім.

Гребе, як кінь копитом.

То лиш курка від себе гребе.

Бездонної бочки не наллєш.

Дірявого мішка не наповниш.

У скупого все по обіді.