на мою думку, написані гоголем російськомовні твори цілком можна вважати трансфером української культури на сприятливий на той момент російський культурний ґрунт. сам гоголь при цьому виступав своєрідним українсько-російським культурним посередником.
отже, 1831 і 1832 років, коли
гоголь анонімно оприлюднив два томи «вечорів на хуторі поблизу диканьки», ці твори відразу опинилися в самому центрі російського літературного процесу. всі провідні російські часописи вмістили рецензії на них і у санкт-петербурзі, і в москві. саундерс пише, що гоголь «викликав надзвичайно широку
дискусію. різні реакції на «вечори» становили увесь спектр думок про україну».
українсько-російський культурний трансфер відбувся на двох щаблях: по-перше, у своїх творах російською він використав саму модель (або будову) типових творів українського бароко, а по-друге, він навіть
застосував елементи перекладу на російську мову елементів фізично існуючих українських творів.
на мою думку, написані гоголем російськомовні твори цілком можна вважати трансфером української культури на сприятливий на той момент російський культурний ґрунт. сам гоголь при цьому виступав своєрідним українсько-російським культурним посередником.
отже, 1831 і 1832 років, коли
гоголь анонімно оприлюднив два томи «вечорів на хуторі поблизу диканьки», ці твори відразу опинилися в самому центрі російського літературного процесу. всі провідні російські часописи вмістили рецензії на них і у санкт-петербурзі, і в москві. саундерс пише, що гоголь «викликав надзвичайно широку
дискусію. різні реакції на «вечори» становили увесь спектр думок про україну».
українсько-російський культурний трансфер відбувся на двох щаблях: по-перше, у своїх творах російською він використав саму модель (або будову) типових творів українського бароко, а по-друге, він навіть
застосував елементи перекладу на російську мову елементів фізично існуючих українських творів.