Рік написання: 1847 жанр: громадянська лірика, зв’язок поезії з усною народною творчістю. тема: відтворення трагічного становища життя на україні, пов’язаного з тогочасним суспільним ладом. ідея: засудження влади, яка руйнує щастя українців, чинить перешкоди повноцінному їх життю. основна думка: немає радості, щастя в українських оселях, бо народ позбавлений волі. художні засоби «ой три шляхи широкії» метафори: «шляхи зійшлися», «калина зов’яла», «шляхи терном заростають» епітети: «шлях широкий» композиція «ой три шляхи широкії» експозиція: брати розійшлися з україни на чужину. зав’язка: рідні брати насаджують дерева, кущ калини як обереги на випадок лиха, нещастя. кульмінація: страждання матері, сестри, діточок, коханої, внаслідок цього висихають насаджені ними явори, ясени, тополя, калина. розв’язка: не вертаються три брати, по світу блукають. а три шляхи широкії терном заростають. поезію «ой три шляхи широкії…» називають перлиною поетичної творчості т. шевченка. побудована вона за фольклорними мотивами, коли козаки поїхали шукати в далекі світи своєї долі (а можливо, їх змусили служити у війську) й не повернулися. страждає стара мати, жінки з діточками, гине наречена. вірш написаний під час перебування поети в казематі, де був він у неволі, самотній, . тому в його по етичних рядках і вилилося гаряче співчуття до таких же знедолених.
