У давні часи письменна людина була в Україні у великій пошані. Вона вміла не тільки скласти або написати під диктовку листа, але й прочитати вголос яку-небудь корисну книгу. На жаль, сьогодні дехто майже забув, що дійсно значить книга для людини. З давніх-давен у рукописних книгах накопичувався людський досвід. Ті книги мали здебільшого духовний зміст, але їхня пізнавальна цінність від цього зовсім не страждала. Гортаючи пожовклі сторінки, кожна людина могла подумки здійснити заморську подорож, навчитися краще господарювати або ж лікувати хворих. У сучасному житті ми користуємося друкованими книгами. Але роль книги не змінилася: вона лишається найрозповсюдженішим засобом зберігання інформації, а крім того, своєрідною енциклопедією всіх наук. Читаючи, ми робимося уважнішими, розумнішими, навіть кращими за вдачею. І чим більше книжок нами прочитано, тим зрозумілішою стає народна мудрість: “Книга вчить, як на світі жить”.
