Багато чого ми сприймаємо, але не розуміємо по-справжньому: минули часи національного пригноблення, відтепер наш народ вільний і сам обирає свій шлях, ніхто вже не зазіхає на незалежність українців, минулися міжконфесійні конфлікти, — тепер кожен сам обирає собі віру й носить її в своєму серці… Але історичні пісні все одно не залишають нас байдужими! Готуючись до написання цього твору, я прочитав багато історичних пісень. Жодна з них не залишила мене байдужим. Боротьба із турецько-татарськими загарбниками, війни проти пригноблення нашої віри, боротьба проти соціальної несправедливості— все це відбивалось в моїй душі, поставало в уяві, хвилювало мене…
