Прометей готовий знести муки, але не змиритися. Він волелюбний, пристрасний, ненавидить своїх ворогів. Прометей вірить не в богів, а в людей, в їх здібності. У той же час, вірячи в людей, Прометей не чекає від них подяки або поваги. Він просто жертвує собою заради них. Прометей просто робить те, що вважає за потрібне, що велить йому його непримирення дух. Він каже Гермесу, посланнику Зевса: «Своє нещастя я не проміняю на негідну рабство».
