Образ Офелії — молода дворянка, дочка Полонія, сестра Лаерта і кохана Гамлета. Вона дочка королівського канцлера Полонія і кохана принца Гамлета. Її брат і батько застерігають її від довіри почуттям Гамлета, тому розуміють, що Гамлет, як спадкоємець престолу, може взяти в дружини тільки особу королівської крові, ким Офелія, незважаючи на високе походження, зовсім не є. Офелія вірить у щирість почуттів Гамлета до неї і сама любить його, але висловлює зовнішню покірність рідним. Коли Гамлет дізнається правду про загибель батька, він починає грати роль божевільного перед усіма, в тому числі перед Офелією. Він говорить їй, що ніколи не любив її і закликає її піти в монастир. Офелія довірлива, тому Гамлет саме на ній випробує роль божевільного. Незабаром Гамлет вбиває батька Офелії, і дівчина позбавляється єдиної опори в житті. Офелія, не в силах винести божевілля коханого і смерті батька, божеволіє, починає співати пісні, в яких виражається біль за втраченим, плете вінки і починає вішати їх на гілках, через що і гине. Її загибель — сумна закономірність: такій чистій, довірливій суті нічого робити при дворі, де панує злість і віроломство. Її використовували і викинули за межі світу. І живе каяття Гамлета над її могилою не може нічого виправити. Офелію занадто мало любили і ніхто не зміг уберегти — в цьому її трагедія
