Тихо літнього ранку. Ще не піднявся вітер, зелене листя не шарудить. Я люблю літній ранок за те, що це якраз час канікул. Якось вдається досхочу відіспатися і водночас прокинутися рано. Ще в ліжку відкриваєш одне око та дивишся, примружившись, у вікно. А вікно залите сонячним світлом, там видно шматочки неба та зеленого листячка дерев. Радієш, що погода гарна, по-справжньому літня. По стінах бігають сонячні зайчики. Зненацька помічаєш їх та посміхаєшся. Відразу стає добре на душі.
