Слово «Біблія» перекладається з давньогрецької як «книги» або «сувої». Вона складається з двох частин - Старого та Нового Завіту. Старий Завіт складається із зведення книг, в яких містяться історичні хроніки, кодекси законів, ранні філософські трактати, оповіді, гімни та пісні. У ньому відображена дохристиянська життя єврейської громади, пошук моральних і релігійних ідеалів. У Новому Завіті Біблії говориться про життя та діяльність Ісуса Христа і його учнів-християн («... в Антіохії найперш християнами », Деян. 11:26), викладаються основи християнського віровчення. Біблію не можна назвати закінченим філософським твором, в якому ідеї вибудувані, як в класичних філософських трактатах. Філософські ідеї розкидані по всьому тексту Біблії. Однак вона дає чітке уявлення про те, як людина в ті часи представляв світ, що він думав про суспільство, про самого себе, які філософські проблеми його мучили, які моральні питання хвилювали.
