Центральним образом цього твору є образ сліпого співця Остапа, який у тяжкий для батьківщини час своїми піснями підіймав народ на боротьбу проти гнобителів. Автор ніби порівнює старого каліку з міфічним співцем Орфеєм, чарівний голос якого творив дива.
Так і кобзар Остап міг лише своєю піснею, без закликів і зайвих слів, підняти мирних селян на боротьбу з кривдою, тобто на боротьбу за незалежність. Рільке прославляв визвольну боротьбу, а могутність сліпого співця порівнював з могутністю Бога.
Так і кобзар Остап міг лише своєю піснею, без закликів і зайвих слів, підняти мирних селян на боротьбу з кривдою, тобто на боротьбу за незалежність. Рільке прославляв визвольну боротьбу, а могутність сліпого співця порівнював з могутністю Бога.