Очумєлов — малоосвічена людина, яка говорить короткими, неправильними реченнями («Чому тут? Це ти навіщо палець?»); використовує лайливі слова (мерзотник, шельма, чорти). Мова героя вказує на його соціальний стан, звичку віддавати накази, розпорядження («Не міркувати!», «Я цього не залишу, я покажу вам, як собак розпускати», «Я ще доберуся до тебе".
Хрюкін — золотих справ майстер, своє прізвище теж отримав не просто так. Він погано поводиться: напивається, дражнить собаку, знущається із неї, а потім ще й вимагає матеріальної компенсації. У розмові з Очумеловим запевняє, що не бреше, хоча очевидці стверджують зворотне; він згадує, що його брат служить жандармом, таким чином намагаючись вплинути на хід розгляду справи.
Єлдирін — городовик. Його репліки є поштовхом для зміни подій в оповіданні: до думки Єлдиріна дослухається поліцейський наглядач.
Очумєлов — малоосвічена людина, яка говорить короткими, неправильними реченнями («Чому тут? Це ти навіщо палець?»); використовує лайливі слова (мерзотник, шельма, чорти). Мова героя вказує на його соціальний стан, звичку віддавати накази, розпорядження («Не міркувати!», «Я цього не залишу, я покажу вам, як собак розпускати», «Я ще доберуся до тебе".
Хрюкін — золотих справ майстер, своє прізвище теж отримав не просто так. Він погано поводиться: напивається, дражнить собаку, знущається із неї, а потім ще й вимагає матеріальної компенсації. У розмові з Очумеловим запевняє, що не бреше, хоча очевидці стверджують зворотне; він згадує, що його брат служить жандармом, таким чином намагаючись вплинути на хід розгляду справи.
Єлдирін — городовик. Його репліки є поштовхом для зміни подій в оповіданні: до думки Єлдиріна дослухається поліцейський наглядач.
може поміг