В основу балади покладено реальний випадок, що стався на північно-західному кордоні Британської Індії.
Камаль – вожак повстанців, який на світанку викрадає кращу кобилу британського полковника. Син полковника, який командує загоном провідників, запитує, чи хтось із його людей знає, де може бути Камаль. Один розповідає йому, де знайти Камаля, але попереджає його про небезпеку проникнення на територію повстанців, яка охороняється племенами, що ховаються серед скель та чагарників. Син полковника вирушає у дорогу на коні.
Полковничий син мчить щодуху і здоганяє втікача під проваллям Джехай. Він кілька разів стріляє в Камаля та не влучає. Камаль кидає йому виклик – змагання з верхової їзди. Вони довго скачуть до провалля, чути як клацає рушниці затвор. Кіінь сина полковника падає у гірський потік. Камаль вирішує врятувати хлопця, він вибиває з його руки пістолет та допомагає вибратися з води. Камаль каже хлопцю, що той ще живий лише завдяки йому, якби він подав знак, то його б уже вбили.
Камаль вважає, що смерть полковничого сина буде дорого коштувати його племенам. Полковничий син вимагає від Камала повернути кобилу і пропонує повернутися самостійно на свою територію. Камаль каже, що крадіжка кобили, яка йому не належала, не повинна змусити його піддавати своє життя ризику.
Під час переговорів Камаль і Полковничий син проникаються повагою один до одного. Переговори завершуються подарунками: «Вовк вовка тут перестрів! Лошиця твоя. І краще я жертиму стерво гниле, Ніж тому, хто сміявся смерті в лице, заподіяти зможу зле».
Объяснение:
«Я мусив честь берегти. В дарунок від батька лошицю візьми — бо справжня людина ти!». Син полковника дарує Камалю люшицю, та вона сама йде до сина полковника. Камаль поважає вибір тварини, він повертає лошицю і додає до неї сідло, вуздечку й стремена, а також наказує своєму єдиному синові бути слугою хлопця, служити полковнику, королеві та захищати його. Камаль здійснив неймовірний вчинок, адже віддає найцінніше, що в нього є Полковничий син дарує Камалю свій пістолет.
Завершується балада клятвою на солі, хлібі, траві, ножі та на імені Господа. Син полковника та син Камаля присягають на кровному братстві. Двоє молодих людей їдуть назад до британського форту, де охоронці вороже зустрічають сина Камаля. Син полковника закликає їх, що його супутник тепер уже не прикордонний злодій, а його солдат
В основу балади покладено реальний випадок, що стався на північно-західному кордоні Британської Індії.
Камаль – вожак повстанців, який на світанку викрадає кращу кобилу британського полковника. Син полковника, який командує загоном провідників, запитує, чи хтось із його людей знає, де може бути Камаль. Один розповідає йому, де знайти Камаля, але попереджає його про небезпеку проникнення на територію повстанців, яка охороняється племенами, що ховаються серед скель та чагарників. Син полковника вирушає у дорогу на коні.
Полковничий син мчить щодуху і здоганяє втікача під проваллям Джехай. Він кілька разів стріляє в Камаля та не влучає. Камаль кидає йому виклик – змагання з верхової їзди. Вони довго скачуть до провалля, чути як клацає рушниці затвор. Кіінь сина полковника падає у гірський потік. Камаль вирішує врятувати хлопця, він вибиває з його руки пістолет та допомагає вибратися з води. Камаль каже хлопцю, що той ще живий лише завдяки йому, якби він подав знак, то його б уже вбили.
Камаль вважає, що смерть полковничого сина буде дорого коштувати його племенам. Полковничий син вимагає від Камала повернути кобилу і пропонує повернутися самостійно на свою територію. Камаль каже, що крадіжка кобили, яка йому не належала, не повинна змусити його піддавати своє життя ризику.
Під час переговорів Камаль і Полковничий син проникаються повагою один до одного. Переговори завершуються подарунками: «Вовк вовка тут перестрів! Лошиця твоя. І краще я жертиму стерво гниле, Ніж тому, хто сміявся смерті в лице, заподіяти зможу зле».
Объяснение:
«Я мусив честь берегти. В дарунок від батька лошицю візьми — бо справжня людина ти!». Син полковника дарує Камалю люшицю, та вона сама йде до сина полковника. Камаль поважає вибір тварини, він повертає лошицю і додає до неї сідло, вуздечку й стремена, а також наказує своєму єдиному синові бути слугою хлопця, служити полковнику, королеві та захищати його. Камаль здійснив неймовірний вчинок, адже віддає найцінніше, що в нього є Полковничий син дарує Камалю свій пістолет.
Завершується балада клятвою на солі, хлібі, траві, ножі та на імені Господа. Син полковника та син Камаля присягають на кровному братстві. Двоє молодих людей їдуть назад до британського форту, де охоронці вороже зустрічають сина Камаля. Син полковника закликає їх, що його супутник тепер уже не прикордонний злодій, а його солдат
Если с тебя сердечко:)