У Тараса Григоровича Шевченка було тяжке кріпацьке дитинство. Тому багато його творів присвячено темі кріпацтва. Вірш «Мені тринадцятий минало» — один з найкращих творів Т. Шевченка про його дитячі роки. Твір починається з показу веселого настрою хлопця, який любить життя. Навколо все любо: «Господнє небо, і село, ягня здається, веселилось! » Аче раптом головний герой згадав, що він кріпак. Усе навколо не належало йому: Поглянув я на ягнята — Не мої ягнята! Обернувся я на хати — Нема в мене хати! Тільки така ж кріпацька дівчина зрозуміла його горе та підійшла заспокоїти. І людська ласка зробила диво: Неначе сонце засіяло, Неначе все на світі стало Моє... лани, гаї, сади!.. Тільки людська доброта допомагала юному Тарасу Шевченку віритн в щасливе майбутнє.
Тільки така ж кріпацька дівчина зрозуміла його горе та підійшла заспокоїти. І людська ласка зробила диво: Неначе сонце засіяло, Неначе все на світі стало Моє... лани, гаї, сади!..
Тільки людська доброта допомагала юному Тарасу Шевченку віритн в щасливе майбутнє.