2.Моя оцінка Герасима Калитки за комедією І.Карпенка-Карого «Сто тисяч» (7-8 речень). або 1.Влада грошей над людиною за комедією І.Карпенка-Карого «Сто тисяч» (7-8 речень ть будь ласка
У комедії Карпенка-Карого «Сто тисяч» зображено силу, яка перетворює людину на ненажеру, яка викорінює з душі людської те добре і святе, що зал ожив туди сам Бог. І сила ця — гроші.
Найбільш докладним і цікавим образом твору Івана Карпенка-Карого є образ Герасима Калитки. Герасим був людиною не тільки свого часу. Образ такої людини, як він, в часи, описані у творі, тільки почав формуватися. Образ цей розвивався, трохи змінювався, тому він існує і сьогодні. Такі ж люди, як Герасим, теж існують і сьогодні. З цієї причини розглядати його образ цікаво і повчально.Бажання постійного накопичення землі та збільшення о власних територій в ті часи було абсолютно логічним і зрозумілим. Тоді, коли він жив, чим більше у людини було землі, тим багатшою вона вважалася. З цієї причини Герасим так прагнув володіти все більшою кількістю землі. Бажання грошей проявлялося в тому, що він був настільки одержимий ними, що погоджувався на відверто брехливі для себе афери, як, наприклад, зі ста тисячами, які обіцяв йому єврей. Гроші мали над ним повну владу, але не до кінця зрозуміла причина цьому. Швидше за все, психологічно Герасим відчував себе впевнено, безпечно і спокійно лише в тому випадку, якщо ставав багатшим.
Ні для кого не секрет, що сьогодні найголовніше в житті дуже багатьох людей – це гроші. Люди готові робити самі неприємні для себе речі, прирікати себе на страждання і навіть поводитися незаконно або аморально, щоб стати трохи багатшими. Для дуже багатьох людей основна мотивація дій – це отримання грошей. У той же час життя людини складається не тільки з споживання і використання зароблених коштів, необхідно приділяти свою увагу і іншим сферам. Крім того, життя занадто непередбачуване. Люди не гребують обманювати один одного, здійснювати шахрайські дії, а тому навряд чи можна розраховувати на власні багатства – їх завжди можна втратити.
Мені здається, що це дуже страшно — втрачати людську подобу, вимінюючи у Долі та Фортуни грошовий капітал замість душі, спокою і совісті.Сторінки нашої історії розкривають перед нами стосунки між феодалами і рабами, панами і кріпаками, між багатими і бідними. Матеріальний розподіл людства існує вже дуже давно, але, на жаль, зараз є невиліковною хворобою третього тисячоліття. Непідготов- лена до економічного розвитку країна надає шанс неправомірними діями збагатитися. Поступово людство духовно деградує. І це до тих пір, поки міцні свої руки не прибере влада грошей — вічна і болюча проблема для багатьох поколінь.
У комедії Карпенка-Карого «Сто тисяч» зображено силу, яка перетворює людину на ненажеру, яка викорінює з душі людської те добре і святе, що зал ожив туди сам Бог. І сила ця — гроші.
Найбільш докладним і цікавим образом твору Івана Карпенка-Карого є образ Герасима Калитки. Герасим був людиною не тільки свого часу. Образ такої людини, як він, в часи, описані у творі, тільки почав формуватися. Образ цей розвивався, трохи змінювався, тому він існує і сьогодні. Такі ж люди, як Герасим, теж існують і сьогодні. З цієї причини розглядати його образ цікаво і повчально.Бажання постійного накопичення землі та збільшення о власних територій в ті часи було абсолютно логічним і зрозумілим. Тоді, коли він жив, чим більше у людини було землі, тим багатшою вона вважалася. З цієї причини Герасим так прагнув володіти все більшою кількістю землі. Бажання грошей проявлялося в тому, що він був настільки одержимий ними, що погоджувався на відверто брехливі для себе афери, як, наприклад, зі ста тисячами, які обіцяв йому єврей. Гроші мали над ним повну владу, але не до кінця зрозуміла причина цьому. Швидше за все, психологічно Герасим відчував себе впевнено, безпечно і спокійно лише в тому випадку, якщо ставав багатшим.
Ні для кого не секрет, що сьогодні найголовніше в житті дуже багатьох людей – це гроші. Люди готові робити самі неприємні для себе речі, прирікати себе на страждання і навіть поводитися незаконно або аморально, щоб стати трохи багатшими. Для дуже багатьох людей основна мотивація дій – це отримання грошей. У той же час життя людини складається не тільки з споживання і використання зароблених коштів, необхідно приділяти свою увагу і іншим сферам. Крім того, життя занадто непередбачуване. Люди не гребують обманювати один одного, здійснювати шахрайські дії, а тому навряд чи можна розраховувати на власні багатства – їх завжди можна втратити.
Мені здається, що це дуже страшно — втрачати людську подобу, вимінюючи у Долі та Фортуни грошовий капітал замість душі, спокою і совісті.Сторінки нашої історії розкривають перед нами стосунки між феодалами і рабами, панами і кріпаками, між багатими і бідними. Матеріальний розподіл людства існує вже дуже давно, але, на жаль, зараз є невиліковною хворобою третього тисячоліття. Непідготов- лена до економічного розвитку країна надає шанс неправомірними діями збагатитися. Поступово людство духовно деградує. І це до тих пір, поки міцні свої руки не прибере влада грошей — вічна і болюча проблема для багатьох поколінь.