Опис пейзажа з твору про коника та цвиркуна Джона Кiтса ​

Тема: спів коника і цвіркуна – це звуки природи, символи життя, поезія землі.

Ідея: людина і природа – одне ціле, рівнозначні частинки Всесвіту, лише у гармонії вони почуватимуться щасливими.

Головна думка: автор дає живу картину літнього дня, яку відчуваєш так само реально, як і затишок натопленої кімнати взимку, коли в полях бушують заметілі. Звукові, зорові, дотикові враження зливаються в єдине ціле. Поет розкриває в малому велике, бачить прекрасне в звичайнісінькому.

Сюжет: результати дії сонця і морозу аналогічні – усе живе завмирає. Влітку про життя нагадує невтомний голосок коника, а взимку – пісня цвіркуна, яка лунає все голосніше, пронизливіше… І мимоволі в цю вечірню годину згадується коник, що сховався серед трави на пагорбі. Таким чином цвіркун і коник утворюють композиційне коло, підтверджуючи думку автора про вічний рух життя.

Художні засоби: Епітет: веселі промінці, грайливий дощик; метафора: осінній вечір морозом дихав; уособлення: грім розсердився.

Емоції: радість, хвилювання, лагідність, грайливість, бадьорість, поетичність, ніжність, задушевність, жартівливість, спокій, оптимізм.

Сенкан природа:

Природа

Жива, вічна

Зачаровує, заспокоює, надихає

Невід’ємна частина людського життя

Помічниця.

Сенкан коник:

Коник

Маленький, зелений.

Танцює, дзвенить, тішить. (цитати)

Співом урочисто звеличує життя

Музикант.

Сенкан цвіркун:

Цвіркун

Маленький, чорний

Тріщить, ховається, веселить

Несе спогади про літо.

Зимовий скрипаль.

Объяснение: