5. Роздуми Тараса Шевченка над проблемами життя і смерті, сенсом людського буття, долею України передають поетичні рядки
А «Не вертаються три брати. // Плаче стара мати, //
Плаче жінка з діточками...»
Б «А три шляхи широкії // Терном заростають»
в «Мені однаково, чи буде // Той син молитися, чи ні... //
Та неоднаково мені...»
ог «Думи мої, думи мої, // Ви мої єдині, // Не кидайте хоч ви мене //
При лихій годині»
Думи мої, думи мої,
Ви мої єдині,
Не кидайте хоч ви мене,
при лихій годині