Тема поеми – ідея великої, шаленої, безумної любові, такої, що через неї треба віддати життя, бо не можна жити на землі без любові, не треба тоді ні життя, ні душі, ні щастя, ні навіть «небесного царства».
Объяснение:
Окресливши її вперше жанровою назвою «драматичної поеми», що потім пізніше ще дев’ять разів Леся Українка використовувала цей надто типовий для неї оригінальний драматичний жанр, поетка дуже влучно схарактеризувала властивість жанрову свого твору.
Для «драми» «Одержима» занадто одноманітно збудована: складаючись з чотирьох невеличких сцен, являє вона собою з боку сценічно-конструктивного в першій та другій сценах – тільки діалоги (Міріам з Месією), в третій сцені – тільки монолог Міріам і лише в другій половині останньої, четвертої, сцени, після діалогу Міріам з Йоганною, маємо нарешті «драматичну дію» за участю старого галілеянина, слуги синедріону, римського преторіанця та голосу з юрби
Тема поеми – ідея великої, шаленої, безумної любові, такої, що через неї треба віддати життя, бо не можна жити на землі без любові, не треба тоді ні життя, ні душі, ні щастя, ні навіть «небесного царства».
Объяснение:
Окресливши її вперше жанровою назвою «драматичної поеми», що потім пізніше ще дев’ять разів Леся Українка використовувала цей надто типовий для неї оригінальний драматичний жанр, поетка дуже влучно схарактеризувала властивість жанрову свого твору.
Для «драми» «Одержима» занадто одноманітно збудована: складаючись з чотирьох невеличких сцен, являє вона собою з боку сценічно-конструктивного в першій та другій сценах – тільки діалоги (Міріам з Месією), в третій сцені – тільки монолог Міріам і лише в другій половині останньої, четвертої, сцени, після діалогу Міріам з Йоганною, маємо нарешті «драматичну дію» за участю старого галілеянина, слуги синедріону, римського преторіанця та голосу з юрби