Жила собі колись дівчинка на ім'я Мегі. Була вона світловолоса з очами глибокими як сині озера. Любила вона тваринок.
Колись дівчинка верталася зі школи додому. На вулиці лежало маленьке цуценя. Воно трусилося від холоду та голоду. Люди проходили та пиняли бідолаху. Мегі підійшла та дала йому шматок бутерброда ,що мама дала їй до школи. Вона зняла з себе пальто і поклала в нього цуценя. Коли вона прийшла додому, вона була вся мокра бо на вулиці ішов дощ, а цуценя навпаки. І Мегі запитала у мами:
-Можна він у нас залишиться?
Матір не могла відказати.
На слідуйчий день дівчинка взяла його до школи. Всі питали:
-Де ти його взяла?У кого?
І тут підійшла вчителька і спитала:
-Так Мегі де ти його взяла?
А дівчинка відповіла:
-Я знайшла його на вулиці
Вчителька була здивована:
-Мегі у тебе велике серце, із посмішкою промовила вона.
Жила собі колись дівчинка на ім'я Мегі. Була вона світловолоса з очами глибокими як сині озера. Любила вона тваринок.
Колись дівчинка верталася зі школи додому. На вулиці лежало маленьке цуценя. Воно трусилося від холоду та голоду. Люди проходили та пиняли бідолаху. Мегі підійшла та дала йому шматок бутерброда ,що мама дала їй до школи. Вона зняла з себе пальто і поклала в нього цуценя. Коли вона прийшла додому, вона була вся мокра бо на вулиці ішов дощ, а цуценя навпаки. І Мегі запитала у мами:
-Можна він у нас залишиться?
Матір не могла відказати.
На слідуйчий день дівчинка взяла його до школи. Всі питали:
-Де ти його взяла?У кого?
І тут підійшла вчителька і спитала:
-Так Мегі де ти його взяла?
А дівчинка відповіла:
-Я знайшла його на вулиці
Вчителька була здивована:
-Мегі у тебе велике серце, із посмішкою промовила вона.
Подробнее - на -