Льотчик полагодив свій літак та повернувся до Франції, проте ніяк не міг забути маленького принца. Скільки б не проходило днів, тижнів, місяців, він згадував хлопчика: як маленький товариш намалювати йому баранця, як вони розшукували у пустелі колодязь, як дитину вкусила змія… Льотчик сумував, але знав, що маленький принц живий і полетів на свою планету.
А Земля змінювалась: на ній розпочалась війна. Коли фашисти напали на Францію, льотчику дали завдання – захищати батьківщину. Він здійснював розвідувальний політ, і його літак збили над Середземним морем… Через багато років рештки літака випадково знайшов рибалка, тоді рідні загиблого героя дізнались про місце його останнього спочинку.
Сумна звістка про загибель льотчика дійшла до маленького принца – її приніс космічний вітер. Хлопчик поділився своїм горем з трояндою, а вона сказала: «Все невічне, хтось народжується, хтось помирає, хтось продовжує жити…» Принц подумав, що це слушно, але йому було так сумно, що подумки він лише повторював: «Ні, ти мій любий друже вічний !..» І відтоді щоразу, коли дивився на Землю, зринали ті ж слова: «Ти мій любий друже вічний…» Так тривало довго, поки льотчик не наснився принцові. Він сказав хлопчикові: «Не плач, для тебе я житиму завжди».
Произошла поломка самолёта вроде в двигателе
Объяснение:
Льотчик полагодив свій літак та повернувся до Франції, проте ніяк не міг забути маленького принца. Скільки б не проходило днів, тижнів, місяців, він згадував хлопчика: як маленький товариш намалювати йому баранця, як вони розшукували у пустелі колодязь, як дитину вкусила змія… Льотчик сумував, але знав, що маленький принц живий і полетів на свою планету.
А Земля змінювалась: на ній розпочалась війна. Коли фашисти напали на Францію, льотчику дали завдання – захищати батьківщину. Він здійснював розвідувальний політ, і його літак збили над Середземним морем… Через багато років рештки літака випадково знайшов рибалка, тоді рідні загиблого героя дізнались про місце його останнього спочинку.
Сумна звістка про загибель льотчика дійшла до маленького принца – її приніс космічний вітер. Хлопчик поділився своїм горем з трояндою, а вона сказала: «Все невічне, хтось народжується, хтось помирає, хтось продовжує жити…» Принц подумав, що це слушно, але йому було так сумно, що подумки він лише повторював: «Ні, ти мій любий друже вічний !..» І відтоді щоразу, коли дивився на Землю, зринали ті ж слова: «Ти мій любий друже вічний…» Так тривало довго, поки льотчик не наснився принцові. Він сказав хлопчикові: «Не плач, для тебе я житиму завжди».
Объяснение: