объяснение: після зречення в січні 1663 року юрія хмельницького в україні розпочався період громадянської війни, який в українській історії носить назву «руїна». україна фактично розпалася на дві частини — правобережну і лівобережну. на хід подій у правобережжі намагалася впливати річ посполита, а лівобережна україна перебувала під контролем московської держави.
на початку 1663 року за згодою короля речі посполитої у правобережній україні гетьманом було обрано павла тетерю. однак лівобережні полки і запоріжжя не визнали влади тетері. у лівобережжі на гетьманську булаву претендували наказний гетьман яким сомко, ніжинський полковник василь золотаренко і запорозький отаман іван брюховецький. кандидатури сомка і золотаренка підтримували північні полки лівобережної україни і різні групи козацької старшини, обоє були родичами хмельницького — брати відповідно першої, ганни сомко, та третьої, ганни золотаренко, його дружин. їхні програми відповідали переважно інтересам заможної старшини-«дуків», які намагалися закріпити своє виняткове становище у правовій площині. їхнє протистояння являло собою суто внутрішньоклановий конфлікт. на раді, як опонент брюховецького, зрештою був представлений сомко.
кошовий іван брюховецький відстоював принципово іншу соціальну модель: з обмеженням абсолютизму гетьмана та прав старшини. також він виступав за розширення міського самоврядування, втихомирення владних та податкових апетитів «нового панства». у той же час він погоджувався з посиленням царської адміністрації в україні. послуговувався підтримкою рядового козацтва, міщан та селянства
ответ:
объяснение: після зречення в січні 1663 року юрія хмельницького в україні розпочався період громадянської війни, який в українській історії носить назву «руїна». україна фактично розпалася на дві частини — правобережну і лівобережну. на хід подій у правобережжі намагалася впливати річ посполита, а лівобережна україна перебувала під контролем московської держави.
на початку 1663 року за згодою короля речі посполитої у правобережній україні гетьманом було обрано павла тетерю. однак лівобережні полки і запоріжжя не визнали влади тетері. у лівобережжі на гетьманську булаву претендували наказний гетьман яким сомко, ніжинський полковник василь золотаренко і запорозький отаман іван брюховецький. кандидатури сомка і золотаренка підтримували північні полки лівобережної україни і різні групи козацької старшини, обоє були родичами хмельницького — брати відповідно першої, ганни сомко, та третьої, ганни золотаренко, його дружин. їхні програми відповідали переважно інтересам заможної старшини-«дуків», які намагалися закріпити своє виняткове становище у правовій площині. їхнє протистояння являло собою суто внутрішньоклановий конфлікт. на раді, як опонент брюховецького, зрештою був представлений сомко.
кошовий іван брюховецький відстоював принципово іншу соціальну модель: з обмеженням абсолютизму гетьмана та прав старшини. також він виступав за розширення міського самоврядування, втихомирення владних та податкових апетитів «нового панства». у той же час він погоджувався з посиленням царської адміністрації в україні. послуговувався підтримкою рядового козацтва, міщан та селянства