Південно-західні князівства Русі - Володимиро-Волинське і Галицьке, - об'єднали землі дулібів, тиверців, хорватів, бужан, увійшли до складу Київської Русі наприкінці Х ст. за Володимира Святославича. Однак політика великих київських князів щодо Волині та Галичини не знаходила підтримки серед місцевої знаті земельної, і вже з кінця XI ст. почалася боротьба за відокремлення цих земель, хоча Волинська земля традиційно мала тісні зв'язки з Києвом. Волинь до середини XII ст. не мала власної династії князів. Нею, як правило, безпосередньо керували з Києва або часом за Володимирським столом сиділи київські ставленики.
Формування Галицького князівства почалося в другій половині XI ст. Цей процес пов'язаний з діяльністю засновника галицької династії князя Ростислава Володимировича, онука Ярослава Мудрого.
Розквіт Галицького князівства припадає на час правління Ярослава Осмомисла (1153 - 1187), який давав рішучу відсіч насідали на нього угорцям і полякам і вів запеклу боротьбу проти боярства. Зі смертю його сина ВолодимираЯрославича династія Ростиславичів припинила своє існування, а у 1199 р. володимиро-волинський князь Роман Мстиславич оволодів Галицьким князівством і об'єднав галицькі та волинські землі в єдине Галицько-Волинське князівство. Центром його був Галич, потім - Холм, а з 1272 р. - Львів. Переможні походи дружин Романа на Литву, Польщу, Угорщину і половців створили йому і князівству високий міжнародний авторитет.
Південно-західні князівства Русі - Володимиро-Волинське і Галицьке, - об'єднали землі дулібів, тиверців, хорватів, бужан, увійшли до складу Київської Русі наприкінці Х ст. за Володимира Святославича. Однак політика великих київських князів щодо Волині та Галичини не знаходила підтримки серед місцевої знаті земельної, і вже з кінця XI ст. почалася боротьба за відокремлення цих земель, хоча Волинська земля традиційно мала тісні зв'язки з Києвом. Волинь до середини XII ст. не мала власної династії князів. Нею, як правило, безпосередньо керували з Києва або часом за Володимирським столом сиділи київські ставленики.
Формування Галицького князівства почалося в другій половині XI ст. Цей процес пов'язаний з діяльністю засновника галицької династії князя Ростислава Володимировича, онука Ярослава Мудрого.
Розквіт Галицького князівства припадає на час правління Ярослава Осмомисла (1153 - 1187), який давав рішучу відсіч насідали на нього угорцям і полякам і вів запеклу боротьбу проти боярства. Зі смертю його сина ВолодимираЯрославича династія Ростиславичів припинила своє існування, а у 1199 р. володимиро-волинський князь Роман Мстиславич оволодів Галицьким князівством і об'єднав галицькі та волинські землі в єдине Галицько-Волинське князівство. Центром його був Галич, потім - Холм, а з 1272 р. - Львів. Переможні походи дружин Романа на Литву, Польщу, Угорщину і половців створили йому і князівству високий міжнародний авторитет.