Виділяють основні періоди:Раннє Середньовіччя (кінець V ст. — середина XI ст.);Високе Середньовіччя (XI—XIV ст.);Пізнє Середньовіччя (XIV—XVI ст.), коли розпочалася централізація держав під королівською владою.Французький історик Жак Ле Ґофф пропонує концепцію Довгого Середньовіччя (IV—XIX ст.)[1], коли, на його думку, існував безперервно існували фундаментальні структури, що дають змогу вловити зв'язок між цими п'ятнадцятьма сторіччями[2]. Цей тривалий період історик пропонував поділити на проміжні періоди:високе Середньвіччя IV-IX ст., Що є водночас пізньою антічністю та годиною Зародження феодальної системи ; власне Середньовіччя історик предлагает віділяті Із VIII-X ст. [3] ; центральне Середньовіччя X - XIV ст., период найбільшого розвитку, до которого Варто звесті Середньовіччя у вузьких значенні; пізнє Середньовіччя XIV - XVI ст., Що є періодом кризиса, Великої Чуми. Новий час XVІ - XVIII / XIX ст., Постсередньовіччя 476-1492
