У цій гнівною і пристрасної книзі письменник жорстоко висміює і критикує державний устрій, громадські порядки і звичаї сучасної йому буржуазно-дворянської Англії. Він викриває паразитизм і лицемірство панівних класів, жорстокість, корисливість і егоїзм багатіїв. Багато сторінок цієї книги, спрямовані проти буржуазії і дворянства старої Англії, не втратили свого сатиричного значення і в наші дні. Пригнічення людини людиною, зубожіння трудящих, згубна влада золота існували, зрозуміло, не в одній тільки Англії. Тому сатира Свіфта мала куди більш широке значення. Такий викривальної сили не досягав у той час жоден інший письменник. Про це дуже добре сказав А. М. Гіркий: «Джонатан Свіфт — один на всю Європу, але буржуазія Європи вважала, що його сатира б'є тільки Англію» . Вигадка Свіфта і його винахідливість воістину невичерпні. У яких тільки переробках не побував Гулівер його! Чого тільки не довелося йому побачити на своєму віку! Але при всіх
