Словосполучення «Британська імперія» приписують англійському письменнику Джону Ді (англ. John Dee), хоч насправді основи Британської імперії закладено ще в ті часи, коли Королівство Англія й Королівство Шотландія існували як окремі держави. У 1496 році король Англії Генріх VII, ледь оговтавшись після невдач у Столітній війні та Війнах білої й червоної троянд, довідався про успіхи Іспанії й Португалії в дослідженні далеких морів — і спорядив експедицію, очолену Джоном Каботом (англ. John Cabot), у пошуках морського шляху до Азії через північну Атлантику.
Успіхи Іспанської імперії та Королівства Португалія в Атлантиці тоді ж настільки турбували англійську корону, що Англія ввела тактику каперства, надаючи право приватним особам, таким як-от: Джон Хоукінз (англ. John Hawkins) і Френсіс Дрейк (англ. Francis Drake) — здійснювати піратські напади на іспанські колонії й кораблі, які перевозили золото з Нового світу. Попри те, що вже лунали заклики до встановлення власної імперії, Королівство Англія таки запізнилася зі встановленням заморських колоній: іспанці вже захопили Латинську Америку, португальці встановили торгові факторії і форти в Бразилії, французи заснували поселення на річці Св. Лаврентія, утворюючи колонію Нова Франція.
Приблизно в ті ж часи Королівство Англія відновила контроль над Ірландією й проводила політику заселення її англійцями, з тим що відібрані в ірландських кланів землі віддавалися англійським колоністам. у 1530 році в Ірландії відбулося повстання — після його придушення короля Генріха VIII оголошено королем Ірландії. Війна за встановлення повного контролю над ірландським островом продовжувалася до початку 17-го століття
Словосполучення «Британська імперія» приписують англійському письменнику Джону Ді (англ. John Dee), хоч насправді основи Британської імперії закладено ще в ті часи, коли Королівство Англія й Королівство Шотландія існували як окремі держави. У 1496 році король Англії Генріх VII, ледь оговтавшись після невдач у Столітній війні та Війнах білої й червоної троянд, довідався про успіхи Іспанії й Португалії в дослідженні далеких морів — і спорядив експедицію, очолену Джоном Каботом (англ. John Cabot), у пошуках морського шляху до Азії через північну Атлантику.
Успіхи Іспанської імперії та Королівства Португалія в Атлантиці тоді ж настільки турбували англійську корону, що Англія ввела тактику каперства, надаючи право приватним особам, таким як-от: Джон Хоукінз (англ. John Hawkins) і Френсіс Дрейк (англ. Francis Drake) — здійснювати піратські напади на іспанські колонії й кораблі, які перевозили золото з Нового світу. Попри те, що вже лунали заклики до встановлення власної імперії, Королівство Англія таки запізнилася зі встановленням заморських колоній: іспанці вже захопили Латинську Америку, португальці встановили торгові факторії і форти в Бразилії, французи заснували поселення на річці Св. Лаврентія, утворюючи колонію Нова Франція.
Приблизно в ті ж часи Королівство Англія відновила контроль над Ірландією й проводила політику заселення її англійцями, з тим що відібрані в ірландських кланів землі віддавалися англійським колоністам. у 1530 році в Ірландії відбулося повстання — після його придушення короля Генріха VIII оголошено королем Ірландії. Війна за встановлення повного контролю над ірландським островом продовжувалася до початку 17-го століття