Посмотри что говорит сообщество и разблокируй значок
ответ
28 людям
хорошист
12 ответов
3.9 тыс. пользователей, получивших
Гуситські війни та їх наслідкиРух гуситів викликав занепокоєння як папи римського, так і імператора. Розпочалася війна, яка набула характеру релігійної боротьби католицизму проти гуситського реформаційного руху і боротьби німців проти слов'ян.
Для придушення гуситського руху папа та імператор Священної Римської імперії оголошували один хрестовий похід за одним. Але військо хрестоносців постійно зазнавало поразок від блискучих полководців гуситів — сліпого рицаря Яна Жижки, а по його смерті—Прокопа Великого.
Гусити не тільки оборонялися, а й самі здійснювали походи за межі Чехії: з 1419 р. по 1434 р. вони викликали занепокоєння у папи та імператора. Але головною небезпекою для гуситів була не зовнішня, а внутрішня. Будь-який рух повинен мати кінцеву мету, а саме в цьому питанні у гуситів не було єдності. У їхньому русі брали участь різні соціальн суспільства: від феодалів до селян, від багатих до найбідніших. Коли, здавалося, основної мети гусити досягай, виявились основні розбіжності учасників руху. Гусити розділилися на поміркованих — чашників і радикальних — таборитів. Останніх очолив Ян Жижка.
Помірковані вимагали ліквідації привілеїв церкви, скасування церковного землеволодіння, спрощення церковного обряду, впровадження богослужіння чеською мовою і причастя двома видами; у політичному плані вони виступали за незалежну чеську монархію.
Таборити (від гори Табор у Південній Чехії, де знаходився їхній центр) були схильні до проведення соціальних реформ. Вожді таборитів, посилаючись на заповіти Христа, а також на воєнний стан, вимагали
Посмотри что говорит сообщество и разблокируй значок
ответ
28 людям
хорошист
12 ответов
3.9 тыс. пользователей, получивших
Гуситські війни та їх наслідкиРух гуситів викликав занепокоєння як папи римського, так і імператора. Розпочалася війна, яка набула характеру релігійної боротьби католицизму проти гуситського реформаційного руху і боротьби німців проти слов'ян.
Для придушення гуситського руху папа та імператор Священної Римської імперії оголошували один хрестовий похід за одним. Але військо хрестоносців постійно зазнавало поразок від блискучих полководців гуситів — сліпого рицаря Яна Жижки, а по його смерті—Прокопа Великого.
Гусити не тільки оборонялися, а й самі здійснювали походи за межі Чехії: з 1419 р. по 1434 р. вони викликали занепокоєння у папи та імператора. Але головною небезпекою для гуситів була не зовнішня, а внутрішня. Будь-який рух повинен мати кінцеву мету, а саме в цьому питанні у гуситів не було єдності. У їхньому русі брали участь різні соціальн суспільства: від феодалів до селян, від багатих до найбідніших. Коли, здавалося, основної мети гусити досягай, виявились основні розбіжності учасників руху. Гусити розділилися на поміркованих — чашників і радикальних — таборитів. Останніх очолив Ян Жижка.
Помірковані вимагали ліквідації привілеїв церкви, скасування церковного землеволодіння, спрощення церковного обряду, впровадження богослужіння чеською мовою і причастя двома видами; у політичному плані вони виступали за незалежну чеську монархію.
Таборити (від гори Табор у Південній Чехії, де знаходився їхній центр) були схильні до проведення соціальних реформ. Вожді таборитів, посилаючись на заповіти Христа, а також на воєнний стан, вимагали
У Чехії,