Вілла Мадама - пізня назва недобудованої у 16 ст. заміської вілли для кардинала Джуліо де Медічі. У 1518 році, Рафаель Санті отримав від кардинала наказ, побудувати для нього заміську віллу. Рафаель запроєктував віллу на схилі пагорба Монте Маріо. Всі елементи комплексу були зорієнтовані на довгу центральну вісь, але мали невеликі відступи від строгої симетрії. Грандіозний палац мав театр просто неба, бічні двори з регулярними садами і комплексом сходинок і терас, що спускались до річки Тібр. Три тераси за проєктом мали різноманітне розпланування і фонтан на кожній з них. Їх можна було добре оглянути з верхньої тераси біля підмурків палацу. Проте, у 1520 році, будівельні роботи було припинено, по причині смерті Рафаеля. На сьогоднішній день, будівля є володінням Міністерства закордонних справ Італії У фасад будівлі, вмуровано арки, що слугують вставками для вікон. Плоску, черепичну кришу, "підпирають" колонни. Головний двір- великий і просторний, що характерно для доби Ренесансу.
У 1518 році, Рафаель Санті отримав від кардинала наказ, побудувати для нього заміську віллу. Рафаель запроєктував віллу на схилі пагорба Монте Маріо. Всі елементи комплексу були зорієнтовані на довгу центральну вісь, але мали невеликі відступи від строгої симетрії.
Грандіозний палац мав театр просто неба, бічні двори з регулярними садами і комплексом сходинок і терас, що спускались до річки Тібр. Три тераси за проєктом мали різноманітне розпланування і фонтан на кожній з них. Їх можна було добре оглянути з верхньої тераси біля підмурків палацу.
Проте, у 1520 році, будівельні роботи було припинено, по причині смерті Рафаеля. На сьогоднішній день, будівля є володінням Міністерства закордонних справ Італії
У фасад будівлі, вмуровано арки, що слугують вставками для вікон. Плоску, черепичну кришу, "підпирають" колонни. Головний двір- великий і просторний, що характерно для доби Ренесансу.