ЗАДАНИЕ 3 У XVI — першій половині XVII ст. більшість селян на півдні Європи будувала свої оселі з каменю, на півночі — із дерева. Дах будинку робили із соломи або очерету. Усередині будинку окремих кімнат зазвичай не було — усі члени сім’ї жили в спільному приміщенні. Для опалювання помешкання та приготування їжі використовувалося вогнище. Меблів у селянській оселі було обмаль: простий стіл, лави, скриня для речей, один-два табурети та сінник замість ліжка. Їжу готували в казані, що висів над вогнищем, а їли переважно зі спільного посуду, бо мисок і кухлів на всіх не вистачало. Селянські житла впродовж тривалого часу не змінювалися, залишаючись такими, як у минулому. Житла городян у цей час зазнали суттєвих змін. У містах з’являлося все більше кам’яних будинків. Прості городяни затягували вікна своїх будинків пергаментом або
промасленим папером, а заможні вставляли у вікна скло й навіть робили вітражі. Підлогу в будинках заможні городяни вкривали кам’яною або керамічною плиткою, а най-багатші замовляли майстрам підлогу з паркету, викладеного орнаментом. Прості городяни обмежувалися дерев’яною підлогою. Із XVII ст. дах своїх будинків міська знать почала вкривати черепицею, яка коштувала дуже дорого.
большое