Друга половина XIX ст. в історії Японії відома як "Реставрація Мейдзі" - боротьба із сегунатом і повернення влади до імператора Мацухіто (Мейдзі) у 1867-1868 рр. До середини XIX ст. Японія залишається закритою для іноземців та розвивається для власних традицій, які корінням сіють середньовіччя. Самураї існували за рахунок панщини та оброку з селян. Незалежні від центральної влади намісники областей були повновладними господарями на своїй території, чинили суд і розправу над підданими, реальна влада належала сегуну, яка позбавляла влади імператора, що жив затворником у своїй палаці. Вважаючи, що імператор добровільно доручив сегуну управляти країною, керувати її зовнішньою політикою і командувати армією, а сам мав займатися духовними справами - "жити в палаці, як на небі".
