С. Л. Утченко абсолютно правий, коли пише про міфологізацію образу Цезаря. Міфотворчість взагалі характерно для сприйняття античної історії, і такі фігури як Цезар і Олександр, природно виявляються в центрі цього процесу. Більш складно охарактеризувати конкретні обриси того, що вітчизняний дослідник вважає «міфом про Цезара» і телеологічним підходом до аналізу його особистості. Великий полководець став жертвою пропаганди відразу з обох сторін. З одного боку, це була пропаганда Августа і перемогла Імперії. Для останньої Цезар був офіційним божеством, його статуї стояли в багатьох храмах Риму, а деякі з них були присвячені саме йому. Панегірики Цезарю писали навіть за часів пізньої Імперії. Цезар виявився відтіснений на другий план своїм учнем і наступником. Традиція всіляко підкреслює ті області діяльності, в яких Август дійсно досяг успіху більше, ніж його прийомний батько, навпаки, там, де перший принцепс змінив курс свого попередника, послідовники Августа стали піддавати Цезаря критиці.
С. Л. Утченко абсолютно правий, коли пише про міфологізацію образу Цезаря. Міфотворчість взагалі характерно для сприйняття античної історії, і такі фігури як Цезар і Олександр, природно виявляються в центрі цього процесу. Більш складно охарактеризувати конкретні обриси того, що вітчизняний дослідник вважає «міфом про Цезара» і телеологічним підходом до аналізу його особистості. Великий полководець став жертвою пропаганди відразу з обох сторін. З одного боку, це була пропаганда Августа і перемогла Імперії. Для останньої Цезар був офіційним божеством, його статуї стояли в багатьох храмах Риму, а деякі з них були присвячені саме йому. Панегірики Цезарю писали навіть за часів пізньої Імперії. Цезар виявився відтіснений на другий план своїм учнем і наступником. Традиція всіляко підкреслює ті області діяльності, в яких Август дійсно досяг успіху більше, ніж його прийомний батько, навпаки, там, де перший принцепс змінив курс свого попередника, послідовники Августа стали піддавати Цезаря критиці.
Объяснение: