Нова культурна парадигма виникла внаслідок кардинальних змін суспільних відносин у Європі.
Особливе значення в становленні Відродження мало падіння Візантійської держави і втекли до Європи візантійці, які взяли з собою свої бібліотеки і твори мистецтва, що містили безліч античних джерел, невідомих середньовічній Європі, а також були носіями античної культури, у Візантії ніколи не забувалася. Так, під враженням від виступу візантійського лектора, Козімо Медічі заснував Академію Платона у Флоренції.
Зростання міст-республік привів до зростання впливу станів, які не брали участі у феодальних відносинах: майстрових і ремісників, торговців, банкірів. Всім їм була чужа ієрархічна система цінностей, створена середньовічної, багато в чому церковної культурою, і її аскетичний, смиренний дух. Це призвело до появи гуманізму — суспільно-філософського руху, що розглядав людину, її особистість, її свободу, її активну, творчу діяльність як вищу цінність і критерій оцінки суспільних інститутів.
Нова культурна парадигма виникла внаслідок кардинальних змін суспільних відносин у Європі.
Особливе значення в становленні Відродження мало падіння Візантійської держави і втекли до Європи візантійці, які взяли з собою свої бібліотеки і твори мистецтва, що містили безліч античних джерел, невідомих середньовічній Європі, а також були носіями античної культури, у Візантії ніколи не забувалася. Так, під враженням від виступу візантійського лектора, Козімо Медічі заснував Академію Платона у Флоренції.
Зростання міст-республік привів до зростання впливу станів, які не брали участі у феодальних відносинах: майстрових і ремісників, торговців, банкірів. Всім їм була чужа ієрархічна система цінностей, створена середньовічної, багато в чому церковної культурою, і її аскетичний, смиренний дух. Це призвело до появи гуманізму — суспільно-філософського руху, що розглядав людину, її особистість, її свободу, її активну, творчу діяльність як вищу цінність і критерій оцінки суспільних інститутів.
Объяснение: