Слово еклесія відображає поняття про спільноту християн, про Церкву, як покликаних Христом і зібраних в ім’я Його людей.Довгий час християни не мали права сповідування своєї віри і були безправнимиу зв’язку з тим, що за віки свого існування Римська імперія виплекала власний культ і правовий порядок. Однією з причин неприйняття Церкви були уявлення про велич імперії, як говорить римський поет Квінт Еній: “На древніх звичаях і мужах тримається Римська держава” . Тобто в основі цих причин і уявлень лежало поняття древності всього державного устрою.Тому погляд римської влади на християнство як на заперечення державної релігії, нечестиве вчення, вороже богам і устрою держави, з самого початку заснування Господом Церкви, робив його безправним. Ця думка була побудована на автоматичному порушенні християнами щонайменше трьох пунктів римського законодавства, яке регулювало релігійне питання в імперії. Ці пункти наступні:
1) християни як члени таємної спільноти;
2) християни як противники державної релігії;
3) християни як не шанувальники культу Цезарів;
Християн звинувачували у безбожництві, не в юридичному а у буквальному сенсі, як людей невіруючих, і що не визнають богів. Бо Християни не мали храмів і не поклонялись богам.
Відповідь:
Слово еклесія відображає поняття про спільноту християн, про Церкву, як покликаних Христом і зібраних в ім’я Його людей.Довгий час християни не мали права сповідування своєї віри і були безправнимиу зв’язку з тим, що за віки свого існування Римська імперія виплекала власний культ і правовий порядок. Однією з причин неприйняття Церкви були уявлення про велич імперії, як говорить римський поет Квінт Еній: “На древніх звичаях і мужах тримається Римська держава” . Тобто в основі цих причин і уявлень лежало поняття древності всього державного устрою.Тому погляд римської влади на християнство як на заперечення державної релігії, нечестиве вчення, вороже богам і устрою держави, з самого початку заснування Господом Церкви, робив його безправним. Ця думка була побудована на автоматичному порушенні християнами щонайменше трьох пунктів римського законодавства, яке регулювало релігійне питання в імперії. Ці пункти наступні:
1) християни як члени таємної спільноти;
2) християни як противники державної релігії;
3) християни як не шанувальники культу Цезарів;
Християн звинувачували у безбожництві, не в юридичному а у буквальному сенсі, як людей невіруючих, і що не визнають богів. Бо Християни не мали храмів і не поклонялись богам.